Блідий місяць. Літня ніч.
Лава спогадів обняла.
Наше щастя така річ,
що завжди буде замало.
От і в пам’яті з’явились
миті щастя і тепла,
мрії щастя і тепла,
мрії, що ущент розбились...
Мрії, що розбила я.
Вже немає вороття...
Та й від долі не втекти.
Отаке воно, життя...
Твоє – біль, а моє – ти...
12.І.2009
23:00
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113828
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.01.2009
автор: tusya93