Подих віри і любові
В серці радістю живе.
Він дарує дотик щастя,
Відкриває щось нове…
Мов у гірських водограях
Проливає дивну мить.
І джерелами кохання
Нас навчає, як любить
Неньку рідную, святую,
Що дала нам всім життя.
І дає нам дивну силу
У прекрасне майбуття.
В тимчасовому пізнанні
Всіх земних людських шляхів
Чуєм голос у мовчанні,
Мов перлини дивних слів…
У житті себе шукаєм,
Та не можемо знайти…
У вогні страждань палаєм,
Щоб цей шлях земний пройти.
У думках своїх бажаєм
Всіх найкращих почуттів…
Не цінуєм те, що маєм.
Бачим тільки безліч снів…
У ранковому промінні
Чуєм пісню в небесах.
У сердечному сумлінні,
Мов роса, сльоза в очах.
Плаче серденько від болю
В спогадах щасливих,
Бо впізнала свою долю
В волосинках сивих…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113786
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.01.2009
автор: Святой