Я стану гострою стрілою,
Яка летить у небуття.
Залишу віру лиш з собою.
Й забуду хто і звідки я.
Покину стіни ці печалі
Такі холодні і пусті,
З яких од відчаю кричали
Мої приховані думки.
Явлюся попелом свободи,
Який розвіє вітер змін,
Щоби постати перед Богом
У вірі зміцненій твердим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113140
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2009
автор: Digital Angel