*******************************
Пролилось останнє потьмяніле світо,
Місяць заховався за сріблясті хмари.
Лагідний і свіжий, пустотливий вітер
Ніжно пригортає білі ненюфари.
Північ неквапливо йшла Молочним Шляхом,
Стрілки зупинили свій почесний хід.
Не рахуйте часу тільки циферблатом,
Не кажіть словами те, що на душі.
Загасити свічку обома руками,
Затулити очі - бачити весь світ.
Не ходіть по світу мертвими кругами,
Тіштеся. кохайте і живіть...
Невагомим кроком йде хтось по кімнаті
І звільняє очі від солодких чар -
На м'якій подушці, уві сні зім'ятій,
Зірвана красуня - ненюфар...
*******************************
Примітка: ненюфари - "мертві" троянди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112985
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2009
автор: Вікторія