*

Кохала  в  мільйонне,  як  в  перше,
Все  з  точністю  до  навпаки.
В  обіймах  його  завмерши,
Очима  «ковтала»  зірки.
Торкалась  губами  відверто,
А  він  від  обіймів  тремтів.
Щастило  на  зло,  дуже  вперто,
Та  цього  він  саме  хотів.
Ми  марили  не  розлучатись,
Щовечора  в  зустріч  святу.
А  просто…кохатись…кохатись…
І  мовити  б  і  стину  ту.
Ми  віримо,  й  досі  ми  мрієм…
Про  спільно  прожите  життя.
Надію  в  душі  щиро  сієм,
А  в  серці  несем  каяття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112980
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2009
автор: Аня Рам