Не розпинай за те, що я була
Така як є – беззахисна і мила.
В твоїх долонях проліском цвіла,
У погляді твоєму світ втопила.
За те, що не змовкала ні на мить,
Від дотику одного зігрівалась.
Не розпинай, бо ще в душі болить
Все те, що вічним в мить оту здавалось.
*****
Не осуждай за то, что я была
Такой, как есть - доверчивой и нежной.
Ведь я в твоих ладонях расцвела,
Как первый, мне подаренный, подснежник.
Прости меня за мой счастливый вид,
Тепло прикосновений, смех беспечный.
Не осуждай, в душе еще болит
Все то, что мне тогда казалось вечным.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112864
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.01.2009
автор: Григорий Подольский