Ллються цівкою фарби каштанові.
Як пожежа, горить полотно.
Все одно, що надії розтанули.
Що весна не прийшла, все одно.
Творять пальці прозору гармонію.
Свіжим диханням вимите тло.
Що було, те сконало в агонії.
Розчинилося в дим, що було.
Сяє іскрами болісне зарево.
І останній мазок ще бринить.
Творча мить так нагадує марево.
Як солодкий бальзам – творча мить.
24.03.05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11117
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2006
автор: Мавка