Чому на світі так трапляється,
Що вже не буду жити я?
Чом серце болю сповідається,
що хочеться піти з життя?...
Та як набридло вже терпіти,
Ці прояви характеру!
Твого... Мого... Ми наче діти...
А ти підеш.. І я помру...
Помру. Та більше не прокинусь...
Від вбитої смутком душі...
Як десь побачу - на шию кинусь.
Хай буде соромно мені.
Пробач мене, малу дурепу.
Навколішки благаю у тіні...
Життя моє - страшна халепа...
Його дарую я тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109687
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.12.2008
автор: Sensata