Тобі бракує часу знать, хто – ти
Та вгору голову піднять
І руки простягти до Сонця?
Тобі набридло досягать псевдо мети
Та у своїм краю жебракувать
І зазирать в чужі віконця?
Ти молишся чужим Богам
І вчиш своїх дітей їх шанувати, –
А їм життя виборювать під Сонцем!
Ти граєшся в „куплю-продам”,
Стаєш своїй Землі чужакуватий,
А був колись і сіячем, і оборонцем!
(Ілюстрація до вірша - це однин із моїх малюнків)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109222
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.12.2008
автор: Ростислав Свароженко