неподільне кохання
отруйним напоєм
блукало тілом
шукаючи вихід
і/або
шукаючи притулок
нестерпними вістрями
гострими кігтями
голками
устромляючи в душу
ніби якась терапія
а насправді
ознаки хвороби
неподільне кохання
закривало очі
затуляло вуха
утримувало руки
культивувало слабкість
що за дивна недуга
яле природа бере своє
як по команді
армія антитіл
вишукувалася перед боєм
і єдине питання до Бога
чи зможе вона знову полюбити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109169
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.12.2008
автор: Муза