У спеку липневу, в хурделиці січня
Вірніша за друзів, яких не зустрінь,
Тобі слід у слід викроковує звично
Слухняним і жвавим собакою тінь.
Скрадається нишком, вперед забігає,
Стрибає, пустунка, зі стін на асфальт
Чи грається в жмурки із друзями в зграї,
Сховавшись за підмурок в сірий базальт.
У час вечоровий, як ляжеш у ліжко
Заплющивши очі, у сни попливеш,
Вона позіхне, пововтузиться трішки
І поруч клубочком умоститься теж.
Але не засне – цілу нічку на чатах
Вона проведе пастухом сновидінь
І буде примари лихі відганяти –
Найкращий твій сторож під назвою тінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108510
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.12.2008
автор: Sitarion