Зібравши спогадів торбину,
за стомленими плічми,
купив квиток на потяг нічний,
й крізь ніч ,немов до сяйва свічки,
я їду в ту стару хатину.
Де завжди бачу очі ,що мене чекають,
де діти у багрянім листі грають ,
де небо в зорянім намисті,
і гармонійна пісня в вітра свисті.
там почуття ніколи не згасають.
Приїхав й тихо серце заболіло...
й життя перед очима пропливло ,
коли побачив рідне все,
коли вдихнув повітря те,
яке забув ... яке мене зростило...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108091
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.12.2008
автор: Вітер