Буває ж таке......сниця різне,а потім думаєш -Йіхатьььь, я знаю хто такий цей дивний Н.,і їде дах але не відразу поступово,томущо підлога не вся пофарбована а лиш її третина,тобто вікна відкритті і всі палять підпаленні гілки з минулого літа а на вулиці пахне зимовим ковраліном і тягне тебе,тягне,шепоче тихим не ніжним голосом---Іди сюди,іди! а ти--куди сюди?!!.....Та ніжбо, не маячня просто стискаються руки закоханих в метро і їдуть,а потім цілуються ,а ти кажиш немає любові в підземкі! І подих дивиться не свіжим цибульним запахом, коли обійми здаються занатто солодкими серед людей!
Читає якась непомітно сіресенька але з гарними очима дівчина Коцюбинського.А він не дивиться,йому потрібна дівчина без очей але з гарною зачіскою на обличчі з великими губенями.Трохи протиснувшись вперед ти йдеш і думаєш про біль який стискає серце а потім відпускаю на тиждень,коли тиждень проходе знову починає боліти, а ти все думаєш,думаєш...А потім кричиш комусь чужому,комусь такому,комусь кого пагано знаєш..і мовчиш,мовчиш ЛЕТИШ,,.я сплю і знову я ЛЕЧУ.Як це прекрасно..
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107726
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2008
автор: Romka Ko