Яскраве світло лампи б'є у очі
Чотири стінки, стеля і вікно
Не спала вже підряд чотири ночі
Ти тут лежиш без сил не так давно
Уже твої не кровоточать рани
Лиш сльози котяться, лишаючи сліди
Усе пройде - лиш на зап'ястках шрами
Він ще не раз згадає крик "Не йди!"
Пішов від тебе і не повернувся
Змішались відчай, сльози й твоя кров
Лиш на прощання ще раз обернувся
Той погляд вбив і душу, і любов
Зайшла додому, сльози не втихали
Дивилась в дзеркало - не бачила очей
Лиш з ним хвилини щастя ти пізнала
Попереду ж болюча тінь ночей
Ніколи лезо в ванній не шукала
Тепер знайшла, й поріз зробила враз
Останній раз повітря ти вдихала
Чи тільки думала, що це останній раз
Прийшла до тями - лікарняне ліжко
Немає сенсу жити, а живеш
Підходиш до вікна...невже як кішка
У невідомість ночі ти стрибнеш?
Вже точно ти востаннє так ридаєш
Вікно відкрите, ти внизу лежиш
Ти вже нічого ні про що тепер не знаєш
І вічним сном спокійним зараз спиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107707
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2008
автор: Зая