Вони летять туди, де я вже була,
Вони летять туди, де інша я.
Задумлива, замріяна спокуса
Дивитись вслід весняним журавлям.
Вони летять високо, попід хмари,
Не чути навіть їхніх голосів,
Мабуть, земля шукає свої чари
І миє тіло струменем дощів.
Вони летять у край у той прекрасний,
Де розлилися ріки з берегів,
Де влітку сонце заливає трави
Й буяє колос на безмежжі нив.
Вони летять, замріяно співають
Минаючи позаду сірість міст.
Летіть журавлики, летіть, бо вас чекають,
Цей рік без мене, любії, летіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107629
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2008
автор: Настя Ворожбит