Якою силою наділений ти був,
Що знову томиш мої очі?
Якій істоті душу ти віддав,
Щоб чарувати серденька дівочі?
Твоя хода, і тіло твоє й очі,
Ці карі очі сповнені краси!
Навіщо ти з’явився тої ночі
В моїх думках і в снах моїх?
Тебе давно я вже й не знаю,
А образ твій преслідує мене.
Хоч зустрічей ретельно уникаю,
Та погляд мій шукає скрізь тебе.
Це хворобливий стан чи існування –
Бажання бачити тебе,
Щоб ти не поспішаючи, буденно
Пройшов біля вікна мого … І все.
Ти не дивись на мене й слів не треба,
Пройди, як теплий дощ вночі.
Мені достатньо лише сліду,
Який лишив ти у моїй душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107568
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2008
автор: Настя Ворожбит