Так мало бути...

Розлучатись  ніколи  не  шкода
Розумію  я  це  знов  і  знов,
Бо  невже  це  така  тепер  мода  –  
Шкодувать  про  несправжню  любов?

Неможливо  так  жити  в  неволі:
Кожен  крок  контролюється  мій
Як  суддя  на  футбольному  полі
Помічаєш  усе…досить…стій!

Розумієш,  я  слів  вже  не  маю,
Тай  не  треба  їх,  ти  просто  знай:
Мов  дитя,  я  тебе  ще  кохаю,
Та  прийняти  не  можу…прощай!
́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107445
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.12.2008
автор: Безбашенная