Шахова дошка, готові до бою фігури.
Перший хід.
«Мій хід? Чому?», - питання.
«Ти дівчина», - відповідь, посмішка.
Перший хід… другий… третій, четвертий…
Зчеплені у замок руки, нахилена набік голова… Посмішка…
Програш?
«Шах і мат».
Програш… Мій програш…
І знову ця його посмішка…
Образа? Розчарування?
Ні, навіщо?
Шахи, усього лише шахи. Яка взагалі різниця?
Зараз для мене важливе тільки світло-русяве волосся… тільки зелені усміхнені очі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106112
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.12.2008
автор: Пустынник