По той бік скла – розбиті дощі
І завуглені душі від цигарок.
Мій імунітет восени на нулі
І важко зробити повітря ковток.
Холодні портрети віконних рам,
Чекають господарів знову з роботи,
Щоб світло ввімкнули в їхніх серцях,
Теплом наповнивши домашні турботи!
По той бік скла – розбиті дощі,
Пронизують вітер холодні долоні...
Краплинки так жмуться в моєму вікні,
Щоб осІяти квіти ,що на підвіконні.
26.11.2008
(15:00)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106070
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.12.2008
автор: Missi