...Так буває...

Так  буває,  що  серце  вітром  обдуває
А  стук  до  болі,  дах  зриває.
Сиджу  без  волі.  Так  буває.
Так  буває:
Є  він  ,є  ти  ,  душа  співає.
Не  чути  ні  дзвінка  ,  ні  крику  ,ні  печалі,  ні  сліз  зухвалий  біг,
Ні  зливи  барабанний  бій.
Цілує  він  тебе  і  міцно  обіймає…так  буває…
А  ще  буває,  що  серце  навпіл  розриває
Там  пустота  лиш,  вітер  грає.
В  очах  його  холодний  вогник  нагло  промовляє:  «Так  буває».
А  потім  стукіт  серця  мить  перериває
Не  знаєш  ,що  робити,  куди  йти,
Плисти…летіти,  чи  повзти…Усе  тебе  вбиває.
Біжиш-він  за  тобою,  душу  ніжну  розпинає.
Відкриту  ,подаровану….розбиту  і  обпльовану,
Забуту  ,обезкровлену  кидає…
Залишає…Так  буває…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106064
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.12.2008
автор: анджеліка