ти на вустах сліди лишаєш
на серці будуть ще рубці
словами душу обпікаєш
а залишки куди нести?
кому віддати, що лишилось?
чим підживити, чим допомогти..???
можливо все мені наснилось,
і зовсім вигаданий ТИ?
зникаєш, потім знов приходиш,
як вітер вієшся.. зима...
вогонь пристрасний ти заводиш
одразу снігом. я сама
в усьому винна тут і крапка!
відверто так усе віддати
покласти в загребущі лапки
і загасати.. засихати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105841
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.12.2008
автор: КАПЕЦЦ