Поклик крові

Я  видобуваю  з  кишені  усміх.  Неквапом  підношу  його  до  губів  і  розкурюю.  Це  було  так  давно…  Чи  вчора?  Замислююся  над  тим,  що  думати,  взагалі-то,  –  шкідливо.
–  Тоді  куріння  –  зразок  здорового  способу  життя!
–  Молодець,  один  –  нуль.  Знаєш,  мабуть,  я  зовсім  погана  людина.  А              пити  мені  подібним  узагалі  протипоказано.
– О,  тут  же  ціла  картина.  Сказати  б  навіть,  сходи  Ейзенштейна.  Про  що  це  я?  А!  Їх  троє,  я  –  один.  Як  Варрава.  Що  вони  там  говорять?


– Це  моя  лізбі.
– Це  пісня,  про  яку  я  тобі  казала.

Усмішка.  Флірт.

– «Карпати»  програли  в  футбол.

Сміх.  Язик.  Ложка.

– Еротичний  язик.  Як  лопата.

А  знаєте,  яка  різниця  між  еротикою  і  порно?  Вони  знають.  О,  знають!..
Трикутник.  Трикутник  волосся.  Пірамідальні  композиції  да  Вінчі.
Вони  хочуть  пити.  Плавні  рухи  стегон.  Чашку?  
Дотик.  Нестяму.  Випадково.

– А  ти  буваєш  п’яна?  

Колись?  Колись.
А  втрачаєш  голову?  Закидаєш  мені  те,  що…  Сама  ховаєшся.  Завжди  й  від  усього.  Запереч!  А-а-а.  Ти  ж  не  будеш.  Тебе  ніколи  не  можна  розізлити.  Люди  мають  бути  «чемними».  Цікаво,  ти  хоч  іноді  даєш  волю  емоціям?
І…  мобільний.  Та  це  ж  неошістдесятництво!
Хіба  ти  колись  читала  моє  гидке  збоченство?  Я  скажу  тобі.  Та  ти  й  сама  знаєш.  І  не  стій  ТАК,  бо  збожеволію.
Боже!  Волíю.
Утілення  дивовижної  жіночности.  У  її  первісному  розумінні.
І  не  шепочіть.  Тільки  не  це.  Не  треба.  Бо  здурію.  
Зду-.  Це  що:  частина  кореня  чи  якась  морфема?  Аломорф?  Варіоморф?  Не  важливо.
Ти  –  ідеальне  втілення  цієї  жіночности,  поєднання  двох  протилежностей,  які  сидять  поруч  із  тобою  і  їдять  морозиво.
Ну  закричи,  облай.  Ненавидь!..  Ну  хоч  щось!  О  Господи,  флірт  у  вашої  статі  в  крові.  Есенція  флірту.  Ніколи  не  кажи  більше,  що  тобі  це  не  властиво.  Бо  брешеш!  Навіть  у  найбільшій  невинності  ховається…  десь  там  на  дні…  поклик  крові…


– От.  Розумієш,  тут  така  штука...  Я  вмію  кричати  лише  на  папері.  Зникни.  Ти  зникнеш  чи  як?  Ні?  Ну  то,  як  хочеш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105694
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.12.2008
автор: a_syddi_hto