Віялом засмаглих повік

Віялом  засмаглих  повік
Ти  освідчився  мені  у  коханні  –
То  було,  напевно,  торік
І,  здається,  був  сніг  із  рання.

На  вустах  з  присмаком  криги
Я  шукала  взимку  тепла,
А  відчула  лише  болю  дзиґи  –
Бо  ж  надворі  була  зима!

З  того  дня  я  чекаю  на  зиму:
Перший  сніг  –  то  така  дивина!
Ах,  чому  ти  мене  не  стримав?  –
Ах,  невже  то  була  зима?!.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105508
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2008
автор: Нетта