Втомлене сонце за обрій сідало,
Ніжним промінням фарбуя ліси,
Мов за верхівки дерев спать лягало,
Стелячи хмарки собі під боки.
Навідь птахи перестали співати,
Вмощуючися на гілках дерев.
Мабудь мені теж прийшов час лягати.
Дякую Боже за прожитий день!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104796
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.11.2008
автор: метель