Ця спроба була нелегкою, виваженою і надтонкою, я вбивала себе тобою поволі з насолодою, майже без болю...
Ти був як "іспанський чобіток", але стискав у ньому серце...
Ти штовхав мої мрії в "газову камерку"...Ти доводив мене до памороку.
Це я дочекалась до цього?...До акту неприроднього такого...
Я поволі, роблю зусилля над собою, спроба невдала - вбити себе тобою...
Ти - неприємний аргумент...Ти викреслив мене зі списку...
Розбив і мою душу вщент...І викинув в собачу миску...
Але ти не знав одного...Я -воскресаю, як щодня сонце...
Я вже не мерзну від погляду твого ...І випускаю себе у віконце...
Ти лезом не будеш на моїх венах...я більше не поділюсь сокровенним,
Бо заміть тебе є тепер він, отой старий та мудрий млин...
Що перемелить все до крихти,
Що долею дано терпіти,
Все це зуміти
Пережити,
Забути,
Витіснити й замінить...
Не розучившись світ любить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104586
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.11.2008
автор: Оксана Чадаєва