Зірвалась.
І в двері дощу – лечу, лечу...
Здійнялась, мов листя, печаль:
мовчу й кричу.
Невже я доросла? Невже?
Як жаль...
Печаль.
Дитинство лопоче босоніж
у даль, у даль...
Хотіла скоріше вирости?
Рости ж – досхочу!
Мовчу.
Я сина босими ніжками
по теплих стежках лопочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10436
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2006
автор: anna