Ти спробуй у вільну від чарки хвилину
Критично поглянути збоку на себе.
Відразу ж побачиш лиш тінь від людини,
Якій, крім горілки, нічого не треба.
У тебе від п’янки, що зранку до ночі,
Все тіло трясеться, знесилене, п’яне.
Глянь, ніс який синій, закислені очі,
А з рота, пробач, як з помийної ями.
Навіщо ти робиш із себе тварину?
У тебе ж є руки, що вміють усе.
Якщо будеш пити, безславно загинеш,
Смердюча тебе на той світ віднесе.
Бог дав тобі розум красиве творити,
А ти віддав чарочці пріоритет.
Знайди в собі сили, щоб кинути пити,
Зумій повернути свій авторитет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104159
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.11.2008
автор: Зарудний