Осінь…
рожева, безбарвна і сіра.
Осінь…
мрійлива, кохана, щаслива.
Осінь…
без мрій, почуттів і води.
Осінь…
розкидала лист навкруги.
Осінь…
без права на ще одне слово.
Осінь…
надворі усе кольорово.
Тиша…
порушує звичний вже крик.
Місяць…
зійшов, усміхнувся і зник.
Світло…
на твоїй усмі́шці відбилось.
Думка…
зі словом «люблю» забарилась.
Вітер…
з’єднав у повітрі два слова:
Осінь Самотня.
оце й вся розмова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104073
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.11.2008
автор: Альбіна Кузів