Я співчуваю тим, хто за своє життя
Ні разу ще весною не бував у горах
І не стояв в воді, що хлине з гір рікою,
Вбираючи у себе кожен шелест, шорох.
Я співчуваю тим, в яких одна мета:
Лиш жити, щоб вирішувати долю їх народу,
Адже вони не зможуть, покинувши усе,
Забутися й відчути себе часткою природи.
Я співчуваю тим, хто до цих пір іще
Не повернувся до поезії обличчям,
Бо лиш людина з віршами в душі
Може стати у природи гостем звичним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103925
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2008
автор: Альбіна Кузів