Єдину і нероздільну
прагнуть розділити,
Клепки не вистачає
совок розпустити.
Совок є тут,
й там він процвітає.
От про цей ресурс
угод ще немає.
Є такії люди,
що не від миру цього,
їм було і є
на все - все одно.
Були б цигарки
та бутилка пива,
Цяя залежність -
непоборна сила.
Ось таких бійців
бояться рашисти.
Їх лише в штрафбат
й зброї не давати,
Бо то самураї,
які автомати.
Є такії люди,
Ще живуть в совку.
Так вони бідують
на свою біду
Не живуть, лиш п'ють,
все життя чомусь.
Ось бабуся зранку
півлітрову банку
борщику несе,
а алкаш з просоння:
-Ще ж вчорашній є.
-Скис борщик той синку,
чом ти не нагрів.
-Бо, нема каструлей,
я холодний їв.
-Ось дивись - каструля
повная стоїть.
-Та її ж потрібно
якось і помить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2025
автор: oreol