"роками стовбур тріскав…"

роками  стовбур  тріскав
від  кори  і  до  серцевини

тепер  розколина  заширока  —
це  вже  не  замкова  шпарина
для  підглядання  дрімучого  у
дрімуче  

не  перша  віроломна  ознака  
перестигання

не  сиротинець  для  ночівлі  тіней
від  яких  бува  відмовляється
навіть  мати-й-мачуха

тепер  це  радше  
скульптурно  виконана  напруга,
щоденник  вітру  води  і  часу
(наче  лебедя  щуки  й  рака)
розірваний  по  річних  швах

ця  щілина  тепер  вже  така  широка
що  доросла  людина
середніх  зросту  й  ваги
навіть  не  боком  
легко  змогла  би

вийти  із  неї
                                                       


                                                     29.03.25

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2025
автор: Тарас Яресько