Війна народ наш ні, не здивувала,
Бо почалась уже давно вона,
Коли москва для нас ярмо скувала
І пута рабства зодягла на нас.
Аби війну цю краще зрозуміти,
Заглянь у очі воїна з «нуля»*,
В якого ворог донедавна мітив.
Той скаже, чим для нього є земля,
Що під ногами під його палає
І стогне від нав’язаних їй мук,
Котрі московія їй посилає,
Де ціле море болю і розлук.
Тож ворога ми мусимо здолати,
Бо на кону – підвалини** життя.
За волю – тільки кров – єдина плата,
Аби не мати потім каяття.
16.04.2025.
* – перша лінія розмежування.
** – опора, основа чого-небудь.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2025
автор: Ганна Верес