(куплет)
Що ж ти світе спиш
і не бачиш болю?
Ніби не мовчиш ,
але відбираєш волю.
Де ж всі обіцянки ?
Малювали казку .
Ніби на панянку
одягли біди маску .
(приспів)
Пізно не буває ,
буває непотрібно .
Поки ми чекаємо
усе навколо хибне.
Ваші протидії ,
як в калюжі хвилі.
Ми живемо в надії ,
що не для нас могили.
(куплет)
Світе прокидайся,
годі себе тішить.
Від долі не ховайся
Бог нас не залишить .
Поки ті ракети
мирних вбивають .
Ви ,як ті комети ,
що на відстані літають .
(приспів)
Пізно не буває ,
буває непотрібно .
Поки ми чекаємо
усе навколо хибне.
Ваші протидії ,
як в калюжі хвилі.
Ми живемо в надії ,
що не для нас могили.
(приспів)
Пізно не буває ,
буває непотрібно .
Поки ми чекаємо
усе навколо хибне.
Ваші протидії ,
як в калюжі хвилі.
Ми живемо в надії ,
що не для нас могили.
(речитатив)
Господи ,зупини війну !Нехай згине вся зброя на землі ! Амінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2025
автор: Виктория Покора