Є те, що проросте життям-житами

Мої  ліси  -  зелені  сходи  в  рай.
Хмарин  легких  думки  несе  вітрами.
І  скільки  б  тих  шляхів  хто  не  минав,
є  те,  що  проросте  життям-житами!

Дерев  тінисті  простори  п'янкі.
Душа,  мов  Мавка  щира  і  багата...
Її  не  розіп'яти  на  хресті!
Як  пісню  трав,  насіяну  при  хаті.

26.04.2025р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2025
автор: Іванюк Ірина