[youtube]https://youtu.be/ytOjeUODTjY[/youtube]
Що веде тебе в атаку, кровожерлива росіє?
І як зомбі люди вірять в твій зіпсований обман.
Думаєш, що ти спаситель, новоявлений месія,
А насправді - дикий нелюд і закінчений тиран.
Сиплеш зливами снарядів, ніби ядом з пащі гада
І наказуєш потворам мирних жителів розстрі́л,
Вивела собі сатрапів і поставила при владі,
Щоби нижчим, темним людом управляти стало сил.
Дав же Бог таких сусідів! Або може це диявол
Віддає русні накази, тріумфує при стрільбі?
Ваша підлість розіб'ється. Під жовто-блакитним стягом
Відродиться ясне сонце - перемога в боротьбі.
Наша воля та ідея проростає наче сила,
Бо за довгії століття наш народ став більш міцним,
Напад ваш на Україну стане, як сира могила
У якої розпадеться весь пропутінський режим!
26.04.2025
©Валерія Кропівна
Переклад власного твору
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966361
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2025
автор: Валерія Кропівна