***
Я бачив п'яниць з мудрими очима
І занепалих шлюх із ликом чистоти...
Я знаю сильних, що захлинаючись ридали
І... зовсім слабих, що несуть хрести...
Ти не засуджуй всіх за те, яким не впевнений
І не обіцяй нічого, якщо вирішив збрехати...
Не перевіряй, коли вже комусь довірився
І... не даруй нічого, плануючи усе оце забрати…
Я знаю світ -- він старий
І повний нечисті та погані :
Я птахів бачив, які довірливо прямують на манок.
Я знаю, як дзвенить ек'ю в кишені
І як дзвенить відточений смерті клинок...
Як безнадійно голосять на ешафоті --
Я чув
І... пам'ятаю, як цілує, не люблячи --
Серце твоє…
Я знаю всіх, хто за і всіх --
Хто проти...
Я знаю все -- та тільки не себе..!
_________________________________________
11.06.2024-26.02.2025; Paris (Aurora) ==================================
(!!!)
Мано́к — пристрій, чи інструмент, що імітує своїм звучанням голоси звірів, чи птахів.
---------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
(!!!)
Переклад поезії автора © Георгій Шелд-13 на українську мову здійснив Катинський Орест (Katynskyy Orest)
------------------------
(Автор -- Мої переклади поезії з різних джерел та мов світу...)
======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2025
автор: MAX-SABAREN