ВПАЛА ЗІРКА НА ДОЛОНЮ ЛІТА

Впала  ясна  зірка  на  долоню  літа
Розчинилась  між  трав,  як  чиста  роса.
 Зацвіла  ромашка    сонечком  зігріта
Манить  до  тебе  мила  твоя    краса.

Зійшов  ясен  місяць  у  вечірнє  небо
Одягнув  корону,  як  князь  молодий.
 Спішить  до  зірки,  як  до  лебідки    лебідь...
Кличе  її  у    океан  голубий.

 Падають  зорі    наче  груші  медові,
 Літня  ніч    запрошує  під  зорепад.
О  які  прекрасні  вечори  казкові!
Коли    соловейко  звеселяє  сад  .

 Я  візьму  твої  руки  у  свої  руки  
Понесу  на  руках    на  берег  ріки.
Там  де  є  кохання  ,  там  нема  розлуки
Ми  заворкуємо,  як  два  голубки.

Ми  будемо  світанок  удвох  стрічати
Намалює  казку    -    зірка  світання.
Будемо,  як    лебеді  вальс  танцювати,  -
Щоб    з  чаші  літа  напитись  кохання.































адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2025
автор: Чайківчанка