[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=P1f9yiRUgvc[/youtube]
Нелегкий шлях пройшли ці ноги,
Шукали правду між людей.
Були тернисті ці дороги,
Скільки недоспаних ночей!
Бували різні на дорозі:
Одні - багато вміли говорить,
Але сказать були не в змозі,
Як це без правди можна жить?
Були ще інші - ті мовчали,
Із вуст ні слова, ані два.
Чомусь весь час усе зітхали,
Мабуть, замучила брехня.
Життя іде повільним кроком,
А ми неспішно йдем за ним.
Брехня і правда з нами збоку,
Як відрізнити їх і чим?
Брехня підступна і ласкава,
Захоче - з розуму зведе.
Коли повірить їй роззява,
То з часом долю прокляне.
Все бачить правда і мовчить,
В брехні вже топиться по вуха.
Її боїться, не кричить,
Хоч душу давить вже задуха.
Неправда гілля розпускає,
Невже забула Боже Слово?
Вона усім нам дошкуляє,
Чому ж душа її убога?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2025
автор: Cнежана