Надія, закутана в порохи

Яночко,  потерпи,  будь  ласка,  сонечко...
Буде  світло  і  буде  день!
Витікають  сльози  у  моречко.
Чи  закінчиться  наше  горечко?
Чи  співатимемо  пісень?

Яночко,  попеляста  моя  голівонько!
Світлий  янгол  бетонних  ковдр!
Бачу  -  в  небі  побільшало  зіроньок,
А  минула  лише  годинонька.
От  що  коїть  проклятий  орк!

Яночко,  ти  надія  закутана  в  порохи,
Ніжна  квіточко,  тільки  живи!
Хай  відступлять  москальські  мороки,
Хай  заквітне  зруйноване  ворогом
І,  во  Ім'я,  воскреснуть  сини!









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2025
автор: Kлер Клер