Найбільше щастя жінки - материнство.
В родині на поповнення чекали.
І народився хлопчик на Великдень.
Дитинку Володимиром назвали.
Та щастя всіх затьмарилося скоро.
Не говорив Володя, був. . німеньким.
Не чула мама перше його слово.
Як важко це було, мабуть, для неньки.
Як хлопчику тринадцятий минало
Із мамою відвідали Вечірню
Перед Великоднем в самій Печерській Лаврі.
І трапилось тоді щось неймовірне:
Владика Філарет вітав святково:
"Христос Воскрес!" не раз сказав, а тричі.
"Воістину Воскрес!" - уста малого
Нарешті вимовили перші свої речі.
Відтоді хлопець був уже при церкві.
Здобув духовну і світську освіту.
Його наставник - Київський Парфеній,
Навчав безкорисливості й молитви.
Пізніше Володимир став монахом.
І Олексієм вже відтоді звався.
І 38 років в Божім страху
Правдиво й вірно він служив у Лаврі.
А потім в Голосіївській пустині
ніс Олексій уже старечий подвиг.
Прозорливість Бог дав святій людині
За серце її щире і предобре.
Він помагав всім людям аж до смерті,
В молитві жив і в праці, дуже скромно.
Життя святе - не сиві трафарети.
Це неймовірне сяєво із Богом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2025
автор: Далека Зірка