По інерції хочуть війни.
По інерції протягують свої
рішення вони.
А все, чому?
Бо всіх залякали.
Майбутнє ж у людей
вони підло украли.
Той чекав 60-ти,
до сліз, а вік призиву бац й підняли.
Той миру чекав, а тут диванний герой
за всіх рішення прийняв.
Він там був, кров проливав.
Хто із під землі його відривав?
Ті кого землею накривало,
взривною хвилею в Ад кидало
Одне бажають - жити.
Неварто за них щось взагалі говорити.
Багаті призивають, а чому, бо ні їх самих
ні їх дітей туди не посилають.
Ті, що рішення приймають дохід
від смертей постійний мають,
Тому за бійню цю й горлають.
Які нації, які кордони, ми Божі діти
То чому ж ми у полоні?
Полоні віри,
ідеології,
указів незаконних.
Все ради чого?
Щоб одні процвітали.
експлуатували,
а інших просто дрони убивали.
Сам ніхто ж добровільно
від корита не піде,
а щоб його наповнювали,
горе прямує, іде, вони впевнені,
що до них ніхто не зайде і їх ніщо не візьме.
Поділено землі, людей.
А світ палає.
Зливи бажає.
Весняної зливи,
що нечисть цю змиє.
* на майдан люди вийшли були не ради тих кордонів і землі, яку продали, а навпаки, щоб кордонів з ЄС не було.
І всі побачили, як нас підло манили, а в реальності на замок двері закрили і війна за кордони, щоб жили в загоні.
Обіцяли ЄС то ніяких границь ,пора давно це зрозуміти не в загонах, а в Європі жити і ніхто нам не в праві це забороти і границі якісь знов встановити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2025
автор: oreol