Пишу для людей, а не рабів,
Я зроблю все так, як і хотів.
І моє слово не на троні,
А для людей при обороні.
Та вата з спиртом не лікує,
І тому від смороду блює.
А щоб розкрити всі їх схеми,
Мені кричати про проблеми.
Щодня серед тисяч голосів —
І я продовжу це робити,
Бо голос мій і ще не сів,
І ти, солдат продовжуй бити.
© Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2025
автор: Teodor Fanger