тогда
искоренённые голоса
возвращаются на свои настеленные места
так
форма самолёта заново
укореняется в памяти
поневоле растворяясь в отдалении
пока
успокаивающий отблеск чужого движения
возвращает способность к
собственному
поиску света внутри
застывших ставней
отрывает куски трухлявого засова от живого тела
белого как мрамор
трепещущего
в ожидании новой волны буйства ростков
что пробиваются
из-за сверхзвуковой немой темноты
08.03.2025
(Перевод с украинского)
тоді
викорінені голоси
повертаються до своїх настелених місць
як
форма літака щоразу
укорінюється у пам'яті
мимоволі розчиняючись у віддаленні
доки
заспокійливий відблиск чужого руху
повертає здатність до
власного
пошуку світла всередині
застиглих віконниць
відриває шматки трухлявого засуву від живого тіла
білого як мармур
тремтячого
в очікуванні нової хвилі буяння паростків
що пробиваються
з-за надзвукової німої пітьми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038317
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 23.04.2025
автор: Станислав Бельский