[i]Міраж, де двоє полюють на вічність...
[/i]
Ніколи не кажи, що ми удвох навічно:
Ця казка надто стерта, поламана й німа.
Скажи, що ЗАРАЗ поруч, незмінено й дотично,
Скажи, що не існую, а дихаю сповна.
Сьогодні безрозсудні, становлені весною,
Завтра - одинокі незрілістю вершин...
Тільки я НІКОЛИ не дихала тобою -
Сліпо довіряла свій тривкий аршин...
Твій червоний колір вабив самотою,
Мій, блакитно-сивий, - вічністю морів.
Стигла нагорода живилась німотою,
Даною тобою... на зміну денних снів...
03.04.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2025
автор: Сара Ґоллард