Розквітай, моя державо,
Україно рідна,
На увесь світ величаво.
Ти достойна й гідна
Доленьку щасливу мати.
Хай вона з тобою
Буде, Україно-мати,
А лихій без бою
Не здавайся, не корися,
Мов раба, а з нею
До кінця щосил борися
Зброєю-душею,
Що, немов вогонь, палає,
Пломеніє, сяє
І усіх нас зігріває,
Захища, вселяє
Сподівання, рідна мати,
В те, що ти здобудеш
Перемогу й процвітати
Лиш надалі будеш,
Наче пишнобарвні квіти
Навесні і вліті.
І твої кохані діти
Будуть всі зігріті
Сонцем щастя та любові,
Що не має краю,
Будуть всі вони здорові,
У твоєму краю,
Наче у раю небеснім,
Житимуть щомиті,
У краю твоїм чудеснім
Будуть оповиті
Найсвітлішими чуттями
Й думами, набравшись
Сил, з тобою ввік серцями
Й душами з'єднавшись.
Євген Ковальчук, 26. 05. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2025
автор: Євген Ковальчук