А голуби як голуби, без голови.

Ломати  -  не  будувати.
Тигри  убиті,  левів  нема.
Гієни  -  сирени,  ходячі  мерці.
А  що  в  їх  руці?

Голубка?
Чи  ніж?
Грабуй?
Горло  ріж?

Невже  навколо  дружнє  коло?
Гієни  рвуть,  діти  ревуть?
І  під  гієнами  люди  ж  живуть?

Гієни  пирують.
Мясо..  й  війна.
Жерують,  пирують.

Не  їхня  ж  вина.
Чекають  бабла.
Розруха  ж  одна.
Хаос  навколо.

А  для  сліпців
все  як  колись,
вони  ж  розжились,
у  них  все  чудово  -

Прекрасно  живуть,
не  їх  ж  ці  гієни
щоденно  гризуть.

Дороги  ж  будують,
Кудись..  щось...
везуть.
Ніяких  змін  вони  не  ждуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2025
автор: oreol