[i][i][/i]присвячується усім тим, для кого ми були дитиною чи ще нею є[/i]
Ніколи в селі не буде коли,
Зранку, коли зіб'ється роса,
Дзвенітиме в лузі коса,
Поратиметься на грядці сапа.
Трава відросте, бур'ян наросте,
І знову клопочеться село на городі:
Плоди праці тяжкої тут нагорода!
Новий господар колись зросте,
Бо затупиться столітня коса.
Людина стає, на жаль, стара,
А поки є діти, село не вмира!
20.04. 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2025
автор: Ростислав Сердешний