Чи не з того буває мені
Неприємно, огидно і тяжко,
Що повинен в свої вихідні
Підбирати за розміром пляшку?
Та біда не у тому, що є
У співця непомірне бажання
Заливати карання своє
І ковтати надію останню.
Чорний прапор - тавро шахрая
І кривавої долі пірата,
Тож біжить бригантина моя,
Розрізаючи навпіл екватор.
На штурвалі ще руки міцні
Зі слідами чи віски, чи к'янті,
Бо керманич нерідко п'янів
Від пляшкового флоту в серванті.
Сновигаючи десь по ріллі,
Й відчуваючи долю бродяжки,
Всі поети, як ті кораблі,
Відшукають труну, а не пляшку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2025
автор: Zorg