Все не так було свекрусі… Дулась і бурчала.
-Нащо ти цукати в паску й ванілін поклала?
По традиції не треба паску прикрашати!
Так робила ще прабабця, бабця моя й мати!
Фарбувала молодиця яйці в каркаде…
Золотом блищали, сріблом… Свекрусі не те!
-Усе робиш ти не так! Дзвеніла начинням.
Я традиції пильную! Лише цибулинням!
Як невістка вікна мила, за серце схопилась.
-Яка в сраці мікрофібра? Злізь, щоб не дивилась!
Тим торгівцям, дурна дівко, даєш заробити!
Тако, оцтом і газетою вікна треба мити!
Слухав свекор довго збоку оте бубоніння.
- Зараз, жінко, я відновлю традицій коріння!
Виніс пральний агрегат, ледве стало сили.
- Моя мама, каже, прати до річки ходила!
Посміхнувся, зсунув брови й промовив:- Віднині
Льох замінить холодильник, замість шафи - скрині.
На Великдень візьму воза, поїдем до церкви.
Навіть вибір, каже, маєш. - Можеш їхать верхи!
В туалеті зняв рулона, почепив листочок.
-У хліві альтернатива, як кіт - на лоточок!
Та я за традиції та без фанатизму!
От так вдало провів свекор сеанс екзорцизму!
Валентина Дацко / Урода Гонорова пані
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2025
автор: Гонорова пані