Гірка печаль, мов птах, лети
Із серденька мого.
Я не бажаю, щоби ти
Впродовж життя всього
Чикрижила його, мов ніж,
Без краплі співчуття.
Благаю я тебе, не ріж
Його і почуття
Пресвітлі, що живуть у нім
І радують мене,
Щоб я у щасті чарівнім
Жив, доки не мине
Моє життя на світі цім
Назавжди, бо лишень
Воно дано мені на нім
Одне. Я кожен день
І всяку мить бажаю жить
У щасті, як і всі.
У щасті прагну жить щомить
У всій його красі.
Свого життя вбачаю суть
Я в нім на цій землі.
Хай всі і все мені несуть
Його. Ну, а жалі
І смутки з серденька мого
Хай геть ідуть навік,
Щоб я впродовж життя свого
Не коротав свій вік.
Адже мені дано життя
В цім світі, як і всім,
Щоб в серці світлі почуття
Щомиті мав на нім,
А також добрії думки
І ними з кожним з вас
Діливсь, щоб жити залюбки
Усім нам повсякчас.
Євген Ковальчук, 24. 05. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2025
автор: Євген Ковальчук